LONGEVA.

Ретатрутид: побічні ефекти за даними досліджень

Тут зібрано небажані ефекти ретатрутиду, які описали автори опублікованих досліджень. Основа огляду: рандомізовані клінічні дослідження фаз 1, 2 і 3 за участю дорослих з ожирінням або діабетом 2 типу [1][2][3][4][6], а також один систематичний огляд [7]. У цих дослідженнях ретатрутид був досліджуваним препаратом, який вводили підшкірно раз на тиждень. Сторінка має дослідницький характер і не містить порад щодо застосування.

Коротко

  • Найчастіше в дослідженнях повідомляли про шлунково-кишкові ефекти: нудоту, діарею, блювання, запор. Їхня частота залежала від дози, а автори описували їх переважно як легкі або помірні [1][2][4][5].
  • У фазі 3 (TRIUMPH-2, 80 тижнів) діарея виникла у 27-34% учасників на ретатрутиді проти 13% на плацебо, нудота у 14-28% проти 8% [3].
  • Гіпотензію та дизестезію в цьому дослідженні відзначали частіше на ретатрутиді, ніж на плацебо [3].
  • У фазі 2 дозозалежне зростання частоти серцевих скорочень досягало піку на 24-му тижні й надалі зменшувалося [1].

Що повідомляли в дослідженнях

ЕфектМодель або учасникиЯк часто або як описаноДжерело
ДіареяTRIUMPH-2: дорослі з ожирінням і діабетом 2 типу, 80 тижнів, порівняння з плацебо27% (4 мг), 34% (9 мг), 34% (12 мг) проти 13% на плацебо[3]
НудотаTRIUMPH-214% (4 мг), 21% (9 мг), 28% (12 мг) проти 8% на плацебо[3]
ГіпотензіяTRIUMPH-21% (4 мг), 5% (9 мг), 6% (12 мг) проти менш ніж 1% на плацебо[3]
ДизестезіяTRIUMPH-24% (4 мг), 6% (9 мг), 7% (12 мг) проти 1% на плацебо[3]
Остаточне припинення лікування через небажані події або смертьTRIUMPH-24% (4 мг), 12% (9 мг), 8% (12 мг) проти 5% на плацебо[3]
Шлунково-кишкові подіїTRIUMPH-1: 2339 дорослих з ожирінням без діабету, 80 тижнівНазвані найпоширенішими небажаними подіями; частота в анотації не наведена[4]
Шлунково-кишкові події, переважно легкі або помірніTRANSCEND-T2D-1: 537 дорослих з діабетом 2 типу, 40 тижнівЗгасали з часом; припинення через небажані події у 2-5% на ретатрутиді проти 0% на плацебо[5]
Нудота, діарея, блювання, запорФаза 2, діабет 2 типу, до 36 тижнів, 190 учасників на ретатрутиді35% учасників мали шлунково-кишкові події загалом, а не кожен симптом окремо: від 13% на дозі 0,5 мг до 50% на дозі 8 мг зі швидким підвищенням; 13% на плацебо, 35% на дулаглутиді[2]
Шлунково-кишкові подіїФаза 2, ожиріння, 338 дорослих, 48 тижнівЗалежали від дози, переважно легкі або помірні; нижча стартова доза (2 мг замість 4 мг) частково їх зменшувала[1]
Зростання частоти серцевих скороченьФаза 2, ожиріння, 48 тижнівЗалежало від дози, пік на 24-му тижні, далі зменшення[1]
Будь-які небажані події, що виникли під час лікуванняФаза 1b, діабет 2 типу, 72 учасники, 12 тижнів63% (33/52) на ретатрутиді проти 54% (8/15) на плацебо та 60% (3/5) на дулаглутиді; найчастіше шлунково-кишкові розлади[6]
Будь-які небажані подіїЗа анотацією систематичного огляду: 3 рандомізовані дослідження, 878 учасниківВідносний ризик 1,11 проти плацебо, різниця статистично незначуща (p = 0,24)[7]

Від чого залежали ефекти

У фазі 2 автори пов'язували шлунково-кишкові події з дозою ретатрутиду й схемою підвищення: нижча стартова доза (2 мг замість 4 мг) частково пом'якшувала їх [1]. У дослідженні при діабеті 2 типу частка учасників із такими подіями була найбільшою на дозі 8 мг зі швидким підвищенням (50%) [2]. У TRIUMPH-2 діарея й нудота були частішими на вищих дозах, а припинення лікування траплялося частіше на 9 мг і 12 мг, ніж на 4 мг [3]. Схеми доз описує довідка дозувань ретатрутиду.

Серйозні та рідкісні події

У TRIUMPH-2 померли сім учасників: двоє на дозі 4 мг, троє на 9 мг, один на 12 мг і один на плацебо. Дослідники визнали всі випадки не пов'язаними з препаратом [3]. У TRANSCEND-T2D-1 було дві смерті, обидві на дозі 4 мг, також оцінені як не пов'язані з препаратом; тяжкої гіпоглікемії там не було [5]. У фазі 2 при діабеті 2 типу не було ні тяжкої гіпоглікемії, ні смертей [2]. Частоти панкреатиту, захворювань жовчного міхура чи рідкісних подій у проаналізованих анотаціях не наведено, тому цифр для них тут немає.

Обмеження даних

Усі згадані клінічні дослідження фінансувала компанія-розробник, а найдовше з них тривало 80 тижнів [1][2][3][4][5][6]. За анотацією систематичного огляду, він охопив три дослідження з 878 учасниками; автори наголосили на потребі в довших випробуваннях [7]. Статистично незначуща різниця небажаних подій не доводить однакової безпеки. Про довгострокову безпеку за межами цих термінів даних у наведених джерелах немає. Дані стосуються препарату, який вводили в межах протоколів досліджень. В одному клінічному випадку описано виражену нудоту після ін'єкцій продукту, заявленого як ретатрутид, склад і дозування якого не були підтверджені. Симптоми минули протягом тижня після госпіталізації на тлі підтримувального лікування [8]. Один випадок не дає частоти й не встановлює причинного зв'язку саме з ретатрутидом; результати випробувань не можна автоматично переносити на продукти з непідтвердженим складом.

Часті запитання

Які побічні ефекти ретатрутиду описують найчастіше?

У всіх фазах досліджень найчастіше повідомляли про шлунково-кишкові ефекти: нудоту, діарею, блювання й запор [1][2][4][5][6]. У TRIUMPH-2 діарея виникла у 27-34% учасників на ретатрутиді проти 13% на плацебо, а нудота у 14-28% проти 8% [3]. Автори фази 2 описували ці події як переважно легкі або помірні [1][2].

Чи залежать побічні ефекти ретатрутиду від дози?

За даними досліджень, залежать. У фазі 2 шлунково-кишкові події були дозозалежними й частково зменшувалися за нижчої стартової дози [1]. У TRIUMPH-2 нудота зростала від 14% на дозі 4 мг до 28% на дозі 12 мг [3]. Конкретні схеми доз із досліджень зібрано в окремій довідці про дозування, а ця сторінка їх не рекомендує.

Чи змінює ретатрутид частоту серцевих скорочень?

У фазі 2 дослідження ожиріння автори повідомили про дозозалежне зростання частоти серцевих скорочень, яке досягало піку на 24-му тижні, а надалі зменшувалося [1]. У TRIUMPH-2 гіпотензію відзначили у 1-6% учасників на ретатрутиді проти менш ніж 1% на плацебо [3]. Дані стосуються учасників дослідження, а не окремих людей.

Чи повідомляли в дослідженнях про дизестезію?

Так. У TRIUMPH-2 дизестезію відзначили у 4% учасників на дозі 4 мг, у 6% на 9 мг і у 7% на 12 мг проти 1% на плацебо [3]. Автори також окремо виділили гіпотензію як подію, що траплялася частіше на ретатрутиді [3]. Як саме реєстрували дизестезію, в проаналізованій анотації не описано, тому докладніших відомостей тут немає.

Що відомо про продукти під назвою ретатрутид поза дослідженнями?

У цьому клінічному випадку склад і дозування продукту, заявленого як ретатрутид, не були підтверджені. Після кількох щотижневих ін'єкцій виникла виражена нудота; симптоми минули протягом тижня після госпіталізації на тлі підтримувального лікування [8]. Один випадок не дає частоти й не встановлює причинного зв'язку саме з ретатрутидом. Дані випробувань не можна автоматично переносити на продукти з непідтвердженим складом.

Дивіться також: усі довідки про побічні ефекти, монографія ретатрутиду, картка продукту.

Джерела

  1. Jastreboff AM, Kaplan LM, Frías JP, et al. Triple-hormone-receptor agonist retatrutide for obesity: a phase 2 trial. N Engl J Med. 2023;389(6):514-526. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2301972
  2. Rosenstock J, Frias J, Jastreboff AM, et al. Retatrutide, a GIP, GLP-1 and glucagon receptor agonist, for people with type 2 diabetes: a randomised, double-blind, placebo and active-controlled, parallel-group, phase 2 trial conducted in the USA. Lancet. 2023;402(10401):529-544. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)01053-X
  3. Bellido V, le Roux CW, Ekinci EI, et al. Retatrutide in adults with obesity and type 2 diabetes (TRIUMPH-2): a double-blind, parallel-group, randomised, placebo-controlled, phase 3 trial. Lancet. 2026;408(10563):1455-1472. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(26)01861-1
  4. Jastreboff AM, Kaplan LM, Davies MJ, et al. Retatrutide, a triple hormone receptor agonist, for treatment of obesity. N Engl J Med. 2026. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2604169
  5. Bajaj HS, Welch M, Shah P, et al. Efficacy and safety of retatrutide, a GIP, GLP-1, and glucagon receptor agonist, in people with type 2 diabetes and inadequate glycaemic control with diet and exercise (TRANSCEND-T2D-1): a double-blind, randomised, phase 3 trial. Lancet. 2026;407(10546):2402-2413. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(26)00967-0
  6. Urva S, Coskun T, Loh MT, et al. LY3437943, a novel triple GIP, GLP-1, and glucagon receptor agonist in people with type 2 diabetes: a phase 1b, multicentre, double-blind, placebo-controlled, randomised, multiple-ascending dose trial. Lancet. 2022;400(10366):1869-1881. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(22)02033-5
  7. Abdrabou Abouelmagd A, Abdelrehim AM, Bashir MN, et al. Efficacy and safety of retatrutide, a novel GLP-1, GIP, and glucagon receptor agonist for obesity treatment: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Proc (Bayl Univ Med Cent). 2025;38(3):291-303. https://doi.org/10.1080/08998280.2025.2456441
  8. Buzzi RM, Huber LC. Emerging risks of health optimisation: refractory nausea associated with peptide injections reported to contain retatrutide. BMJ Case Rep. 2026;19(10):e276106. https://doi.org/10.1136/bcr-2026-276106